Відповідь на питання пацієнта з порталу ABC-zdrowie:

“Я 2 роки після вазектомії, чи існує ще ризик реканалізації?”
ЧОЛОВІК, 49 РОКІВ, ЗАМОСТЬ
ПОВНА ВІДПОВІДЬ

Так. Але на щастя дуже малий.

Залежно від застосованого методу операції рецидиви трапляються частіше або рідше.

Так звана “реканалізація” не полягає в тому, що два перетяті і якось “затканні” кінці “трубок”, якими в правильних умовах сперматозоїди мандрують із “фабрики” до “складу”, знову зустрічаються і зростаються.

Це явище має динамічний характер.

Чоловік після вазектомії (найчастіше, хоч не завжди) далі виробляє здорові, функціональні сперматозоїди.

Дуже рухливі і в величезній кількості – сотень мільйонів. Кожен з правильних сперматозоїдів має на “кінчику” своєї голівки так звані акросомальні ферменти (протеолітичні = ті, що розчиняють білкові структури).

Що це за ферменти? Яка їхня роль?

Ці ферменти мають здатність розчиняти тканини, щоб сперматозоїд міг “просвердлити/пропалити” собі отвір у “шкаралупці” яйцеклітини, так званій Прозорій Оболонці. Ці ферменти, вивільнені, можуть розчиняти також інші тканинні структури. Це по-перше.

По-друге, при такій величезній кількості сперматозоїдів, що рухаються вільно в кожному напрямку і дуже рухливі – якщо десь у якомусь лабіринті є хоч найменший “прохід” – знайдуться такі, що відшукають правильну дорогу.

На щастя, ці “деструктивні” дії сперматозоїдів зустрічаються з контрвідповіддю з боку організму, який “висилає на роботу” “мулярів”, які “латають дірки” і “пожирають зайд”. Це процеси імунної відповіді, а також відновні процеси. Найчастіше відновні сили переважають інвазію сперматозоїдів. Однак у чоловіків з особливо сильною спермою може періодично доходити до появи в еякуляті рухливих сперматозоїдів.

Залежно від застосованого методу рецидиви трапляються частіше або рідше.

До найменш ефективних, обтяжених навіть 13% відсотком повернення сперматозоїдів, належать старі методи, що полягають у перетинанні, перев’язуванні ниткою обох утворених кінців сім’явиносної протоки і залишенні їх в одному просторі.

Тут слід пояснити, чому.

Отже: сім’явиносна протока – це дуже товстостінна “труба” діаметром 2-4 мм. Просвіт цієї “труби” має діаметр близько 0,3-0,5 мм. Стінка цієї “трубки” побудована з живих м’язових клітин. Ці клітини потребують для життя кровопостачання, що доставляє їм кисень і поживу. Якщо стиснути сім’явиносну протоку міцно перев’язкою – так, щоб заблокувати потік сперматозоїдів через просвіт протоки – стисненню підлягають також дуже дрібні кровоносні судини, що живлять клітини м’язів, які будують стінку. Недогодовані клітини внаслідок цього зазнають атрофії. Стінки перев’язаних кінців сім’явиносних проток стають тоншими, а раз зав’язана, жорстка нитка їх не притискає. Відкривається просвіт. Якщо ще обидва кінці перетятої сім’явиносної протоки знаходяться в тому самому просторі – легка дорога до статевого члена і еякуляту.

Ці методи на щастя застосовуються вже дедалі рідше.

Згідно зі Звітом Американського урологічного товариства найефективнішим є метод з відкритим яєчковим кінцем, виведеним поза піхву, і термокоагуляцією передміхурового відрізка сім’явиносної протоки.

 


0 Comments

Залишити відповідь

Avatar placeholder