Відповідь на питання пацієнта з порталу ABC-zdrowie:

Так. Але на щастя дуже малий.

Залежно від застосованого методу операції рецидиви трапляються частіше або рідше.

Так звана “реканалізація” не полягає в тому, що два перетяті і якось “затканні” кінці “трубок”, якими в правильних умовах сперматозоїди мандрують із “фабрики” до “складу”, знову зустрічаються і зростаються.

Це явище має динамічний характер.

Чоловік після вазектомії (найчастіше, хоч не завжди) далі виробляє здорові, функціональні сперматозоїди.

Дуже рухливі і в величезній кількості – сотень мільйонів. Кожен з правильних сперматозоїдів має на “кінчику” своєї голівки так звані акросомальні ферменти (протеолітичні = ті, що розчиняють білкові структури).

Що це за ферменти? Яка їхня роль?

Ці ферменти мають здатність розчиняти тканини, щоб сперматозоїд міг “просвердлити/пропалити” собі отвір у “шкаралупці” яйцеклітини, так званій Прозорій Оболонці. Ці ферменти, вивільнені, можуть розчиняти також інші тканинні структури. Це по-перше.

По-друге, при такій величезній кількості сперматозоїдів, що рухаються вільно в кожному напрямку і дуже рухливі – якщо десь у якомусь лабіринті є хоч найменший “прохід” – знайдуться такі, що відшукають правильну дорогу.

На щастя, ці “деструктивні” дії сперматозоїдів зустрічаються з контрвідповіддю з боку організму, який “висилає на роботу” “мулярів”, які “латають дірки” і “пожирають зайд”. Це процеси імунної відповіді, а також відновні процеси. Найчастіше відновні сили переважають інвазію сперматозоїдів. Однак у чоловіків з особливо сильною спермою може періодично доходити до появи в еякуляті рухливих сперматозоїдів.

Залежно від застосованого методу рецидиви трапляються частіше або рідше.

До найменш ефективних, обтяжених навіть 13% відсотком повернення сперматозоїдів, належать старі методи, що полягають у перетинанні, перев’язуванні ниткою обох утворених кінців сім’явиносної протоки і залишенні їх в одному просторі.

Тут слід пояснити, чому.

Отже: сім’явиносна протока – це дуже товстостінна “труба” діаметром 2-4 мм. Просвіт цієї “труби” має діаметр близько 0,3-0,5 мм. Стінка цієї “трубки” побудована з живих м’язових клітин. Ці клітини потребують для життя кровопостачання, що доставляє їм кисень і поживу. Якщо стиснути сім’явиносну протоку міцно перев’язкою – так, щоб заблокувати потік сперматозоїдів через просвіт протоки – стисненню підлягають також дуже дрібні кровоносні судини, що живлять клітини м’язів, які будують стінку. Недогодовані клітини внаслідок цього зазнають атрофії. Стінки перев’язаних кінців сім’явиносних проток стають тоншими, а раз зав’язана, жорстка нитка їх не притискає. Відкривається просвіт. Якщо ще обидва кінці перетятої сім’явиносної протоки знаходяться в тому самому просторі – легка дорога до статевого члена і еякуляту.

Ці методи на щастя застосовуються вже дедалі рідше.

Згідно зі Звітом Американського урологічного товариства найефективнішим є метод з відкритим яєчковим кінцем, виведеним поза піхву, і термокоагуляцією передміхурового відрізка сім’явиносної протоки.